Конкурс до Конституційного Суду, що вперше проводиться за новим законом «Про Конституційний Суд України», на жаль, не став прикладом відкритості, політичної нейтральності та прозорості. Про це йдеться в аналітичному звіті, підготовленому експертами Фундації DEJURE.

Новий закон, що діє з 2017 року, впровадив конкурсну процедуру відбору і посилені вимоги до кандидатів, які доповнились високими моральними якостями і визнаним рівнем компетентності правника. Так сподівалися деполітизувати процес добору і забезпечити незалежність майбутніх суддів. За новими правилами обирали 5 суддів — майже третину від усього складу КСУ.

«Практична реалізація положень закону стосовно конкурсу викликає серйозні сумніви щодо того, чи справді нове законодавство якісно покращило ситуацію з підвищенням рівня неупередженості та професійності добору суддів», — наголосили експерти за результатами конкурсу.

Серед головних недоліків — ледь не абсолютна закритість розгляду поданих на конкурс документів від журналістів і громадськості та необґрунтованість недопуску кандидатів до участі в конкурсі.

Зокрема, конкурсна комісія, що обирала суддів за квотою Президента, працювала у повністю закритому режимі й видавала окремі рішення про недопущення до конкурсу, позбавлені будь-якої конкретики щодо невідповідностей у поданих документах, які стали підставою для відмови. Подібна непрозорість також дозволила допустити до участі в конкурсі осіб, яким за формальними ознаками мали б відмовити в участі.

Суттєві зауваження виникли і до конкурсних процедур, проведених парламентським Комітетом з питань правової політики та правосуддя, що мав розглянути кандидатів за квотою Верховної Ради: тут експерти відзначили неприкритий політичний фон для ухвалення рішень про допуск кандидатів до участі. Так, Комітет відмовився допустити до участі у конкурсі кандидатів, які не були висунуті жодною фракцією, тоді як Конституція та закон не містять заборони подаватися на конкурс самостійно, без рекомендацій від депутатських фракцій.

Проведений конкурс також мав істотні вади в організаційних засадах забезпечення рівності можливостей для всіх учасників, рівного ставлення до всіх учасників, зокрема, під час співбесіди як основного етапу відбору.

«Це може свідчити про те, що на цьому конкурсі головним критерієм відбору кандидатів були, всупереч вимогам Конституції, не об’єктивні критерії оцінки моральних якостей та компетентності, які мали би бути з’ясовані на конкурентних і змагальних засадах, а політичні та інші фактори», — констатували експерти.

З повним текстом аналітичного звіту, а також рекомендаціями для забезпечення прозорості наступних конкурсів до Конституційного Суду можна ознайомитися за посиланням.

Відправити

Mоже бути цікаво