Конституційний Суд України поки не ухвалив рішення щодо конституційності Закону «Про очищення влади» та продовжить розгляд справи на одному з наступних засідань. Проте можливі наслідки скасування люстрації відомі вже зараз: відповідальності зможуть уникнути 5000 чиновників, включно з майже тисячею тих, кого вже було люстровано.
Такі дані повідомила ЗМІ директорка департаменту люстрації Міністерства юстиції України Анастасія Задорожна. Під дію Закону України «Про очищення влади» (або ж закону про люстрацію) підпадають чиновники часів президентства Віктора Януковича, які були тим чи іншим чином причетні до корупційних схем і порушення прав учасників Революції гідності. Закон набув чинності у жовтні 2014 року і передбачає заборону на зайняття посад в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 5 і 10 років для осіб, які сприяли узурпації влади Віктором Януковичем, підриву основ національної безпеки і оборони України та порушенню прав і свобод людини.
У 2015 році 47 народних депутатів від «Опозиційного блоку» направили подання з проханням визнати закон про люстрацію таким, що не відповідає Конституції України. Серед авторів подання Юрій Мірошниченко, Олександр Вілкул, Сергій Льовочкін, Михайло Добкін, Дмитро Добкін, Дмитро Колесников, Нестор Шуфрич, Наталя Королевська, Юрій Бойко та інші.
Венеційська комісія і українські експерти дійсно висловлювали ряд зауважень щодо закону. Однак, після цього в закон було внесено правки, якими він був істотно доопрацьований.
За інформацією ЗМІ, рішення про визнання закону «Про очищення влади» неконституційним лобіює нова голова Конституційного Суду Наталя Шаптала, яка була призначена суддею КСУ у 2010 році та голосувала за рішення про повернення до Конституції 1996 року, що сприяло узурпації влади Віктором Януковичем. У лютому 2019 року Наталя Шаптала була серед суддів КСУ, які підтримали рішення, яким було декриміналізовано незаконне збагачення.
Серед наслідків останніх резонансних рішень Конституційного Суду України — відсутнісь (станом на сьогодні) кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та можливість для осіб, звинувачених у тероризмі та державній зраді, бути звільненими з місць несвободи шляхом обрання альтернативних арешту запобіжних заходів.
«Поки невідомо, яке остаточне рішення ухвалить Конституційний Суд у цій справі, проте, допоки він залишається політично залежним, негативні для українського суспільства рішення будуть з’являтися і далі», — відзначила виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба.
Саме тому понад 100 організацій громадянського суспільства, включно з Фундацією DEJURE, звернулися до голови держави із запитом про перегляд судової реформи, в тому числі про передбаченя справжнього конкурсу до КСУ, який забезпечить незалежність цього судового органу.