Клим Братківський, адвокат, медіаюрист, фахівець із захисту авторського права, — про сьогоднішню ситуацію із захистом прав на інтелектуальну власність в Україні і те, як вона може змінитися з початком роботи нового IP-суду.
Репліки з дискусії «Кого і як захищатиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності?» в УКМЦ, організованої Фундацією DEJURE.
Сьогодні ситуація з дотриманням і захистом прав на інтелектуальну власність — жахлива
— Український бізнес не дуже переймається дотриманням авторського права. Я наразі зустрічаю величезну кількість порушень. Наприклад, при виробництві зошитів. Мені не дуже зрозуміло, чому це відбувається, бо офіційно купувати не дуже дорого. Але — не купують, а просто беруть картинки з Інтернету і використовують для обкладинок зошитів. Насправді це — ризик, бо знайдеться автор, подасть позов та буде вимагати заборонити розповсюджувати ці зошити і компенсацію. Це — звичайний приклад. Ще є величезна кількість листівок, виробиники яких теж не задумуються оформляти договори, купувати права на використання зображень офіційно.
Досить часто трапляється проста неграмотність: наприклад, усні договори, коли так не можна насправді. Ними можуть в певних випадках зловживати навіть дизайнери, фотографи — шантажувати виробника: «А де мій договір? Немає? То ти використав мою роботу без мого дозволу».
Не треба економити там, де не треба економити. Вже є достатньо ресурсів, де можна офіційно купувати контент з дотриманням авторського права. І не наражати на ризики ні себе, ні твоїх партнерів, які розповсюджують цю продукцію.
…Із захистом зараз просто жахлива ситуація. Районні суди майже не працюють. Подають позов у суд — а він призначає розгляд через 5, через 6 місяців, потім перерву робить на 3–4 місяці. Справи розглядаються у першій інстанції, щоб ви розуміли, 2 роки — без слухання справи по суті. Чи є ефективним такий судовий захист прав? Ні, звісно.
Питання створення IP-суду цілком назріло
— Насправді це питання вже не перший рік піднімається, а років уже 17–18. І воно цілком назріло.
За загальним правилом, справи розглядаються за місцем знаходження відповідача, який може знаходитися де завгодно. А коли почне роботу ВСПІВ, розглядатися справи зі всієї України будуть в ньому. Це зручно. Це не створюватиме таких ситуацій, коли ви собі живете, аж тут з’являється рішення суду, яке вже набуло чинності, якогось районного суду Закарпаття чи Мукачівського міського суду. Ви про цю справу ніколи не чули, але вона безпосередньо вас стосується. Тепер буде все відкрито і більш контрольовано.
Звісно, ми, захисники, сподіваємося, що судді будуть фаховими, що не треба буде призначати додаткові судові експертизи, що судді зможуть з’ясувати ті питання, наочні для професіоналів (наприклад, відтворений це твір чи не відтворений). Тут не треба додаткових експертиз — це лише додаткові кошти і, головне, час.
Ми розраховуємо, що суд, як запрацює, буде швидше розглядати справи. Буде всього дві інстанції — перша інстанція і апеляційна палата, і все, не буде касації тощо. Це потенційно покращує захист.
…Тому ми, звісно, сподіваємся, що ВСПІВ буде швидко, ефективно, якісно розглядати справи, і його рішення будуть зразком для наслідування. Щоб ми пишалися, що суд — це авторитет, і він може грамотно вирішувати справи. Щоб не було так, як буває сьогодні, коли трапляються рішення просто поза законом із власного розуміння справи.
Судді ВСПІВ мають бути фаховими, а їхні рішення — зразковими
— Переважна більшість кандидатів до ВСПІВ — це судді, які займались питаннями інтелектуальної власності, вони вже підвищили свій фаховий рівень. Тобто я думаю, що не трапляться такі речі, як були в районних судах, коли там отримували справи щодо захисту прав інтелектуальної власності, авторських прав і не розуміли, що робити й куди бігти.
Хоча свого часу я зіткнувся з тим, що Вищий касаційний суд розглянув одну справу із захисту авторського права якось дуже нетипово, відійшовши по суті від прямої норми закону про захист авторського права. Відповідно, виникає питання, чи не будуть судді якось на свій лад тлумачити закони, які мають застосовувати у своїй практиці. Але поки що все говорить про те, що прийдуть туди дійсно фахівці, а не люди, які займалися справами, не пов’язаними із захистом прав інтелектуальної власності.
У мене є знайома, яка проходить конкурс до районного суду, і там досить суворий відбір. Якщо навіть на такому рівні пройти досить складно, то і тут я сподіваюсь, що Громадська рада доброчесності всіх перевірить щодо відповідності їхніх моральних якостей.
Головне, чого ми всі очікуєм, що судді ВСПІВ будуть швидко розглядати справи; не будуть призначати додаткові експертизи, які не потрібні; маючи фахове розуміння, будуть з’ясовувати всі обставини; що справи будуть зразковими; що апеляцій буде не так багато.
Підстав думати, що цей суд не може стати успішним, у мене немає. Тут все складається. Якщо матеріальна база у них буде, будуть консультанти, які допомагатимуть, і вони справлятимуться з тією кількістю справ, яка є… І що їх буде багато, бо люди повірять у цей суд і підуть захищати свої права. Сьогодні насправді є багато авторів, які не хочуть судитися, бо не вірять в ефективність суду і в те, що потім ці судові рішення можна буде виконати. Тому я бачу підґрунтя для того, що цей суд буде успішним і буде зразком для інших країн.