19 та 20 грудня 2018 року відбувся XVI позачерговий з’їзд суддів, під час якого членами Вищої ради правосуддя були обрані Лариса Іванова, Світлана Шелест, Олег Прудивус та Наталя Краснощокова. Особливістю цього з’ізду стало те, що імена чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя стали відомі ще 18 грудня, напередодні їх обрання.
Так, активістка ГО «Автомайдан» і менеджерка проекту PROSUD Катерина Бутко ще до початку з’їзду звернула у своєму блозі увагу на те, що, за її інформацією, чотири названі кандидати є заздалегідь погодженими Банковою. При цьому математична ймовірність обрання саме цієї четвірки суддів серед 23 кандидатів дорівнює 1/8855.
Катерина Бутко також розповіла про бекграунд кандидатів, які наразі вже є обраними членами ВРП. Для прикладу, Лариса Іванова має у своєму володінні статки, які пояснює своєю роботою у Німеччині, де вона «отримувала безкоштовні пайки», «кочегарила» та «збирала полуницю». Про це служителька Феміди розповіла під час співбесіди у рамках кваліфікаційного оцінювання суддів.
Інша нова членкиня ВРП Світлана Шелест отримує дорогі подарунки — зокрема, квартиру в елітному будинку, — від своєї матері, яка працює лікаркою та не має джерел доходів, що могли б пояснити походження дарунку.
Ще один обраний кандидат Олег Прудивус є «суддею Майдану», який своїм рішенням заборонив проведення мирної протестної акції біля Запорізької прокуратури. Крім того, він має тісні зв’язки з державою-агресором: тесть і теща Олега Прудивуса — громадяни Російської Федерації. Співбесіда з цим кандидатом у рамках кваліфікаційного оцінювання, як і співбесіда з його новою колегою Наталією Краснощоковою, проходила у закритому режимі.
«Загалом доводиться констатувати, що формування органів суддівського врядування за формулою «судді, обрані суддями» вже не вперше перетворилося на ширму, за якою наспрадві стоять заздалегідь політично погоджені кандидати. Ця формула суддівских рад, яка непогано працює в сталих демократіях, в перехідних країнах, таких як Україна, — шлях до катастрофи. Це підтверджує й міжнарожний досвід. У нас це лише призводить до консервації проблем. Бо впровадження реформи фактично довірили тим самим суддям, замінити яких має на меті реформа. Для того, щоб вийти з цього порочного кола, потрібно змінити органи суддівського врядування і включити туди тих, кому довіряє суспільство найбільше, — представників громадськості й іноземних експертів», — відзначив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Більше того, саме обрані кандидати отримали від експертів «червону» — тобто найбільш негативну оцінку. Про це йдеться в іншому блозі Катерини Бутко. Активістка звертає увагу на те, що з’їзд відбувся на 4 місяці до завершення повноважень прокурорів, які входять до Вищої ради правосуддя зараз, та висловлює припущення, що такий «поспіх» з обранням може свідчити про спробу «законсервувати» вплив на ВРП до майбутніх виборів.
Вона також пояснює важливість ролі ВРП в очищенні судового корпусу. Зокрема саме ВРП несе відповідальність за затягування справ «суддів Майдану».
Експерти Фундації DEJURE вважають належне суддівське врядування прямою передумовою ефективного оновлення суддівського корпусу. Про те, як змінити органи суддівського врядування, читайте у Маніфесті Фундації DEJURE.