У 2015 році Генеральна прокуратура України проводила досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно можливого готування до отримання хабаря суддями Луцького міськрайонного суду. За версією слідства, заступник голови Луцького міськрайонного суду Волинської області спільно із іншою суддею та за пособництва адвоката вимагали 50 тис грн (10-20% від загальної суми позову у понад 511,5 тис гривень) за винесення судового рішення на користь боржника, який взяв значний споживчий кредит та нібито не повернув його. В судовому реєстрі міститься інформація про те, що у слідства були достатні підстави вважати, що до готування злочину могла бути причетна суддя Інна Плахтій. Тому в рамках цього розслідування, на той час заступник Генпрокурора Юрій Столярчук подав до Печерського суду клопотання про проведення обшуку в житлі судді і у вересні 2015 року суд надавав дозвіл на обшук у судді. Однак, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, остаточного рішення у цій справі суд не приймав, справу закрили у 2015 році.
Батько новообраної членкині ВРП як суддя 19 жовтня 1987 року у Луцьку підписав смертний вирок ветерану УПА Івану Гончаруку. У публікації Історичної правди детально описано те, як КДБ сім томів справи проти Гончарука були сфабриковані КДБ, бо їм був потрібен гучний судовий процес і розстрільний вирок для “ветерана-націоналіста” на 70-річницю Жовтневої революції. До того ж слідчим так і не вдалося довести безпосередню участь Івана Гончарука в інкримінованих злочинах. У касаційній скарзі адвокат зазначав, що Івана Гончарука вдруге (!) засудили за злочини, за які він уже відбув покарання на Колимі. Однак, суд у задоволенні скарги відмовили. Родина Івана Гончарука дотепер не знає, де він похований. Новообрана членкиня ВРП Інна Плахтій у своїй промові дякувала своєму татові та усій своїй суддівській кровній родині, з чого можна зробити висновок, що вона не має сумніву в його рішеннях.
Інформація за аналізом Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” у рамках проєкту PROSUD та Фундації DEJURE.